Головна Новини Інтерв’ю За матеріалами преси

Чемпіонат України (2 ліга)

М Команди І О
1. «Нива» (Тернопіль) 20 41
2.   «Полісся» 20 39
3. «Верес» 20 36
4. «Діназ» 20 31
5. ФК «Калуш» 20 29
6. «Поділля» 20 29
7. «Чайка» 20 26
8. «Буковина» 20 20
9.  «Нива» (Вінниця) 20 20
10. ФК «Ужгород» 20 19
11. «Оболонь-Бровар-2» 20 16
Календар матчів
Турнірна таблиця
Бомбардири
Кубок України
Склад ФК «Калуш»

Дитячо-юнацький футбол

Корисні сайти

Вхід на сайт





За матеріалами преси PDF Друк e-mail
Субота, 19 січня 2013, 01:29

Михайло Овчар: «Вірю, що все буде гаразд»

Із різних письмових джерел історія жіночого футболу за тривалістю не поступається чоловічому. Як і у чоловічого, родоначальниками жіночого футболу теж є Англія. А от офіційно цей вид спорту ФІФА визнала лише в 1991 році, коли в Китаї відбувся перший чемпіонат світу серед жінок.

Нині налічується близько 25 млн. професійних футболісток, відбуваються чемпіонати світу, Європи, кубок УЄФА з цього виду спорту. Жіночий футбол досить популярний в розвинутих країнах, він набуває популярності і в Україні. Президент ФІФА Зепп Блаттер якось заявив, що "...майбутнє футболу – за жінками". Чи насправді це так, запитую асистента арбітра ФІФА, інспектора комітету арбітрів ФФУ, а нині виконавчого директора Калуського жіночого футбольного клубу «Нафтохімік» Михайла Овчара.

 

– Пане Михайле, жіночий футбол дійшов і до нашої області, зокрема до Калуша. Коли ж було засновано команду «Нафтохімік» і за яких обставин? Врешті-решт, звідки надійшла така ініціатива?
– Щоб у всьому розібратися – трохи історії. Створення першого жіночого футбольного клубу ініціював президент ФК «Спартак» (Івано-Франківськ) і він же генеральний директор ЗАТ «Лукор», а згодом – ТОВ «Карпатнафтохім» Сергій Чмихалов. На той час ЗАТ «Лукор» виступав генеральним спонсором ФК «Спартак», до якого входили: чоловіча (першоліговий і друголіговий «Спартак»), жіноча команда «Спартак» і футбольна СДЮШОР «Спартак», де було понад 400 дітей.
У 2003 році організувати жіночу команду доручили мені. Не просто це було, бо ані традицій, ані схожого організаторського досвіду. Втім, про жіночий футбол я знав лишень як арбітр ФІФА. Провів кілька міжнародних матчів з участю жінок, був і арбітром фінального поєдинку Кубка України. Ось вам і  весь досвід. Тому поїхав до Києва, познайомився з головою комітету жіночого футболу ФФУ Качкаровим,  який мене і просвітив щодо організаційних потуг у жіночому футболі.
– Кажуть, що з народженням жіночої команди «Нафтохімік» ви стали виконавчим директором однойменного клубу. Що найперше входило тоді до  ваших обов'язків?
– У вас не зовсім достовірна інформація. Я спочатку був спортивним директором великого клубу «Спартак» з чоловічими командами майстрів «Спартак», в тому числі й жіночої. У кожній з цих команд були свої адміністрації, головні тренери, їх помічники і т. п. і всі дії цих колективів мені доводилося координувати: навчально-тренувальний процес, трансферну роботу, кадрову. І ось на початку 2006-го через реорганізацію ФК «Спартак» жіночу команду було перетворено на окремий колектив, який назвали «Нафтохімік». Його генеральним спонсором стало ТОВ «Карпатнафтохім». Якраз тоді я  й став виконавчим директором однойменного клубу.
– А тепер, будь ласка, розкажіть про той період життя команди, тобто між «Спартаком» і «Нафтохіміком».
– Добре вивчивши ситуацію з українським жіночим футболом, почав шукати кадри і в нашій області. Знайшов трьох дівчат, котрі вже мали досвід виступів на високому рівні: Христину Ботюк – з Івано-Франківська, Христину Пасічник – з Калуського району і Надію Злобіну – з Долини, котра вже брала участь у чемпіонаті і кубках України. А далі – запросили тренера Чернова з його вихованками, здебільшого – студентками столичних ВНЗ. Запросили ще кількох дівчат з інших регіонів, поселивши їх на нашій базі у Вістовій Калуського району. До Чернова залучили місцевих фахівців, щоб ті переймали його досвід. Розпочався навчально-тренувальний процес, а потім – всеукраїнські змагання. Дебют відбувся 21 травня 2004–го у грі з київським «Соцтехом». Свій перший сезон «Спартак» завершив на шостій позиції. У півфіналі Кубка України команда поступилася володареві цього почесного призу – харківському «Металістові», а тепер – «Житлобуду-1». Підсиливши свій склад, колектив втрутився в розподіл нагород чемпіонату. Наступного року виборов бронзові медалі. Крім того, дівчата стали переможцями міжнародного турніру, що відбувся у Калуші. У 2006-му перед реорганізацією ФК «Спартак» і створенням окремої жіночої команди «Нафтохімік» на початку року жіночі "спартаківки" завоювали друге місце у міжнародному турнірі в Мінську, де змагалися представники Польщі, Білорусі та Литви. Переможцеві, мінській «Зорі» українки  програли лише за меншою кількістю забитих голів.
– Період життя «Спартака» закінчився, розпочався новий – на рівні «Нафтохіміка». Яким він був?
– У чемпіонаті України-2006, який проводився за новою двоетапною формулою, «Нафтохімік» знову фінішував третім. Звання найкращого бомбардира здобула Христина Ботюк із 25-ма забитими м'ячами. У серпні того ж року в Калуші в товариській зустрічі «Нафтохіміка» зі збірною України було зафіксовано нічию – 2:2.
Команда поступово скорочувала своє відставання від лідерів вітчизняного футболу. і ось нарешті в сезоні-2007 «Нафтохімік» підкорив найвищу вершину – чемпіонський титул. Упродовж 20-матчевої турнірної дистанції підопічні головного тренера івано-франківця Ігоря Юрченка зазнали тільки однієї поразки. «Нафтохімік» золоті медалі здобув за тур до закінчення змагань, випередивши найближчого переслідувача на шість очок. Тим самим калушанки обірвали семирічну гегемонію  на чемпіонство жіночих клубів Харкова та Чернігова.
Як чемпіон України «Нафтохімік» здобув право виступу в найпрестижнішому клубному європейському турнірі – Кубку УЄФА серед жіночих команд. На першому етапі змагань – 4-9 вересня 2008-го, який проходив у польському Вроцлаві, команда викликала справжню сенсацію, достроково виборовши перепустку до наступного раунду. Другий етап змагань – 9-14 жовтня – відбувався на стадіонах Калуша та Івано-Франківська. У підсумку – 14-та турнірна сходинка. А за підсумком чемпіонату України-2008 «Нафтохімік» втретє у своїй історії завоював бронзові нагороди.
– Пане Михайле, а чому відтак усе стихло?
– На старт чемпіонату України-2009 команда не вийшла через неспроможність ФСК «Нафтохімік» об'єднаного профкому «Лукор-Карпатнафтохім» самотужки утримувати колектив, а звернення по допомогу до владних структур результатів не дали. Попри це клуб не припиняв своєї діяльності, зосередившись на підготовці власного резерву. Основою для нового складу команди стали вихованки івано-Франківської ДЮСШ № 3, а також інших шкіл західного регіону. Напередодні старту чемпіонату-2011 клуб уклав угоду про співпрацю з Прикарпатським національним університетом ім. В. Стефаника, студентами якого є чимало гравців команди. Під керівництвом нового наставника – Івана Олійника «Нафтохімік» у чемпіонаті вчетверте посів третє місце.
Той рік був дуже важливим для нас у плані того, щоб побачити і оцінити, на якому ігровому рівні ми перебуваємо, кого виховали, як наші вихованки почуватимуться у вищій лізі серед провідних команд України – «Житлобуд-1» (Харків) і «Легенда» (Чернігів). Обігравши всі інші клуби, ми значно поступилися якраз їм. При цьому зрозуміли, що деякі ігрові позиції треба підсилити, а в 2012-му переходити на вищий рівень.
– Пане Михайле, у нинішньому сезоні безумовно вам це вдалося зробити, адже відразу завоювати «срібло» чемпіонату і кубок України – не кожному під силу...
– Доукомплектували «Нафтохімік» хорошими виконавцями. До команди запросили двох футболісток нашої національної збірної – одеситку Бойченко та криворіжанку Ходирєву, котрі виступали в Росії – в  «Зірці-2005». Також до нас прийшли капітан молодіжної збірної України Кравець і четверо членів національної команди Вірменії. До речі, п'ятеро наших футболісток грають за українську "молодіжку".
Не думайте, що на вершину ми вийшли лише завдяки заїжджим спортсменкам з інших областей і легіонеркам. У складі колективу є й п'ятеро вихованок Івано-Франківської ДЮСШ №3. Хоча стартував «Нафтохімік» не досить вдало, але після підсилення тренерського складу все налагодилося. "Срібло" і  кубок — це велика заслуга добре відомого в області головного тренера команди Миколи Пристая, його асистента Івана Олійника й тренера-адміністратора Романа Драгана.
– І на продовження  нашої розмови – знову про місцевий резерв для «Нафтохіміка», бо, погодьтеся, що в основі команди нині все-таки досить мало прикарпаток...
– Це важливе питання у нас завжди на порядку денному. Про підготовку резерву в івано-Франківській ДЮСШ №3 я все сказав. А ще є й дівочий чемпіонат області з футболу, в якому беруть участь вісім команд, де виступають дев'ятикласниці та десятикласниці. Це вже другий числом чемпіонат, а ініціатором його проведення, за підтримки обласної федерації футболу, став президент ФК «Нафтохімік» Сергій  Чмихалов. Наш клуб повністю взяв на себе організацію цього турніру та його фінансове забезпечення, організаційну допомогу надає й обласна федерація футболу.
– І насамкінець. Завершився черговий чемпіонат, настало міжсезоння, команду треба готувати до наступного сезону, а тут з'явилася інформація, що через брак коштів «Нафтохімік» можуть розформувати.
– Перш ніж торкнутися такої теми, зазначу, що в період 2011-2012 років команда жила і тренувалася в Івано-Франківську. Багато футболісток вступили і сьогодні вчаться в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника, тому й уклали з ним угоду. Згідно з нею команда тепер називається «Нафтохімік-ПНУ» і безплатно тренується на стадіоні «Наука».
Щодо фінансування, то весь тягар лягає на «Лукор» та «Карпатнафтохім», більше ніхто жодної копійки не дає.  Настав непевний час, у світі економічна криза і всяке може бути. Проте в майбутнє ми дивимося з оптимізмом, розраховуємо на угоду про співпрацю між президентом компанії «Лукор»  Алікперовим і головою ОДА Михайлом Вишиванюком, де, крім соціальних проектів, в ній є і розділ про розвиток спорту на Прикарпатті.
Справді, шкода втрачати вже титуловану команду, в яку вкладено чимало коштів, організаторських і людських зусиль. Та й уболівальників у неї багато. Наприклад, до Києва на фінальний кубковий матч їх приїхало більше сотні. Вірю, що все буде гаразд, і ми, вийшовши на високий професійний рівень, надалі його підтримуватимемо.

Розмову вів Богдан Білецький
За матеріалами газети «Галичина» від 11 січня 2013 року
 

Джерело: http://www.galychyna.if.ua

 

Коментарі  

 
-1 #3 пєр луїдже коліна 19.01.2013 20:11
для чого ті баби - краще пацанам дайте грошей - на них інтересніше дивитись чим на с***к
 
 
-1 #2 особенний 19.01.2013 19:52
то всьо добре,але мени здаеться шо та команда скоро пропаде.нема чмихалова-нема бабла...(
 
 
+1 #1 redactor 19.01.2013 19:44
Кубок 1/8 фіналу (результати):
ФК «Загір'я» – «Копір-Сервіс» 1:3
«Сокіл» (Голинь) – ФК «Підмихайля» 6:2
ФК «Боднарів» (Боднарів) – «Штурм» 1:6
«ПАБ Під Ясенами»–«Будучність» 6:3
«Сокіл» (Калуш) – «Євробуд» 9:1
«Добробуд» – «Хвиля» 6:3
«Свобода» – «ЛУКОМ-А-Україна» 4:0
«Стара Гарда» – «Флора» 3:2
 

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі. Реєстрація на сайті займає лише декілька хвилин. Після реєстрації обов’язково збережіть чи запам’ятайте свій логін та пароль.

Футзал. Сезон-2019/2020

М ВИЩА ЛІГА І О
1. «Стара Гарда» 25 60
2. «Майстер» 24 59
3. «Будівельник» 24 51
4. «Роланд» 24 50
5. «Сокіл» 24 47
6. «Штурм» 25 43
7. ФК «Брошнів» 24 32
8. ФК «Підгірки» 24 32
9. «Завод-Техмаш» 25 28
10. «Галсільліс» 24 26
11. ФК «Гуменів» 24 25
12. «Чайка» 24 23
13. «Підгора» 24 22
14. «Будівельник-2» 25 18
15. «Хвиля» 24 7
РОЗКЛАД МАТЧІВ
Результати (ВИЩА ЛІГА)
Результати (ПЕРША ЛІГА)
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ
ЗАЯВКИ КОМАНД
ПРОТОКОЛИ
БОМБАРДИРИ
ДИСЦИПЛІНАРНІ САНКЦІЇ
ОБЛІК ПОПЕРЕДЖЕНЬ
КДК
КУБОК
М ПЕРША ЛІГА І О
1. «Заряд» 19 45
2. ФК «Студінка» 19 45
3. ФК «Перекоси» 19 44
4. ТМ «МІ-МІ» 19 36
5. ФК «Негівці» 18 33
6. «Орандж» 18 33
7. «Дністер-плюс» 19 31
8. РДЮСШ 18 31
9. «Штурм-2» 19 30
10. ФК «Довгий Войнилів» 19 28
11. «Тризуб» 19 27
12. «Євробуд» 19 26
13. «Котятич» 19 24
14. ФК «Калуш-U16» 19 23
15. ФК «Завадка» 19 20
16. ФК «Новиця» 19 17
17. ФК «Підгірки-2» 19 17
18. «Оболонь-Підгірки» 19 17
19. «Оскар» 19 16
20. ФК «Калуш-U17» 19 15
21. «Червона Валіза» 19 10

Наші партнери

 
 

Випадкове фото

  • Кубок дружби 2012_19